- проволокти
- —————————————————————————————проволокти́дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
проволокти — див. проволікати … Український тлумачний словник
проволоктися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ПРОВОЛАКИВАТЬ — ПРОВОЛАКИВАТЬ, проволочить или проволочь что, или проволокти; провлекать, провлачить, провлечь, протащить, протянуть, протаранить, провести силою. Бревно проволокли, по следу знать. Борону проволакивают по пашне. Проволоку проволакивают сквозь… … Толковый словарь Даля
ПРОТАСКИВАТЬ — ПРОТАСКИВАТЬ, протащить что, тащить от места до места, проволочь, проволокти; пронести что громоздкое или тяжелое. Украв наковальню, вор протащил ее с полверсты да бросил. | Тащить мимо чего. Плотник мимо окон протащил доску. | Тащить сквозь что … Толковый словарь Даля
проволікати — а/ю, а/єш, недок., проволокти/, очу/, о/че/ш, проволочи/ти, лочу/, ло/чиш, док. 1) перех. Повільно тягнучи, переміщати кого , що небудь кудись, повз когось, щось, по поверхні чогось і т. ін. || тільки док. Волокти якийсь час. 2) перех. і неперех … Український тлумачний словник
проволікатися — а/юся, а/єшся, недок., проволокти/ся, очу/ся, о/чешся і проволочи/тися, лочу/ся, ло/чишся, док. 1) перев. док. Тягнучись, повільно переміщатися по поверхні чого небудь. 2) розм. Дуже повільно рухатися (від старості, утоми і т. ін.). 3) розм. Дуже … Український тлумачний словник
затримувати — I = затримати 1) (залишати, утримувати кого / що н. на певний час у певному місці, положенні), барити, гаяти, загаювати, загаяти, у[в]гаювати, у[в]гаяти; тримати (не відпускаючи) Пор. стримувати 3) 2) (заважати, перешкоджати кому / чому н.… … Словник синонімів української мови